Рівномірне похитування вагона, ритмічний перестук коліс, сон млосною хвилею накочується на мене, живою залишається лише одна думка про… Я прокинувся і знову вона, та сама думка про них… Мабуть, вона не спала.
Вони були привітні і сповнені душевного спокою… Вони цвіли почуттями… Їхнє щастя малослівне, однак промовисте… Їхнє кохання зріле і водночас безтурботне… Хотілося придивитися до нього, розгледіти його риси, намалювати його портрет…
Приємного перегляду!
Слайд-шоу тут: http://vimeo.com/10954311
Фотосесія тут: http://www.mywed.ru/forum/session/view/9733/
Фотосесія тут: http://www.mywed.ru/forum/session/view/9733/
Немає коментарів:
Дописати коментар